Результати пошуку слова: Він
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно
Ну, тепер він уже мене так не називає, бо я його наполегливо попросив перестати. … Ше вам може бути цікаво, як звати мою сучку, її собаче ім’я – Семмі Дейвіс Молодший-Молодший, оскільки Семмі Дейвіс Молодший – улюблений співак мого Дєда, а це сучка-поводир, і вона не моя, а Дєдова – це він вважає себе сліпим, не я.
ГОМЕР – Іліада
ГНІВ 1] Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея, 2] Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв: 3] Душі славетних героїв навіки послав до Аїду 4] Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу 5] Псам і птахам. … 25] Згорда прогнав він жерця і лайкою тяжко зневажив: 26] «Діду, щоб більш я тебе між глибоких човнів цих не бачив!
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2
подумав він. … Хотілося б мені знати, що саме він звідти побачив? … А потім тією ж дорогою спустився…» Арагорн завагався: часу він мав обмаль, але варто було оглянути місцевість. … І він пішов по вищербленій бруківці, по стертих сходинках до Сторожового Поста, а там присів на Караульне Крісло та з височини подивився на світ.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
По-своєму й заздрив Полікарпові, що саме йому випала честь описати подвиги братії нашої; зрештою, він одяг всі ці історії в одежу найліпшого красномовства, звівши і зберігши для нащадків справжні і несправжні оповіді, які люблять переповідати ветхі деньми діди-ченці. … він спинився серед двору і на жах сусідам завив до неба й хмар.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Син сонячного Палермо чи, може, Венеції – син далекої легендарної Італії, витиснутий геть із колони, що котилася бруком і в якій він ішов автоматично, – … повторяв він уперто, з тихим одчаєм. … Він сам спирався на рушничку й хилився, як билина на вітрі, що ось-ось упаде. … Він благав, наказував, кипів злістю й сльозами, вабив, просив: –
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі
Пізніше він зазначав, що саме цей твір підказав йому, як можуть використати це відкриття у воєнних цілях. … Він і словом не прохопився про те, щоб відсвяткувати радісну подію, лише розклав багаття і прикипів поглядом до вогню. … сказав він відчужено, немов не міг відвести погляду від міста і геть забув про свою команду.