Skip to content Одному з них, двадцятисемилітньому юнакові, коли він дійшов повноліття, відібрало ноги, другий перерізав собі жили і вмер, а третій пив отруєне вино, аж поки не спився з розуму, і, уявивши, що він мавпа, цілими днями просиджував на деревах. …
Він змалку оточував, себе військовими і, ще бувши звичайним царевичем, казав: – Близький, але недосяжний, він усе-таки пробуджував у серцях нещасних мучеників і віру, й надію, — …
Один брат не витримав, кинув і пішов собі; може, він не дуже постився абощо… …
От він, дванадцятий, — …
Ну, так от заїхав він, на лихо, і в наше містечко, а за ним і жмикрутів-панів наїхала сила. реставратор бо торкається дошки чи полотна не лише інструментом, він торкається серцем, кожним нервом і присвітлює собі в роботі душею, тим найсвітлішим світлом, що тільки й існує на світі. …
А він, невдячний, омані служить… …
Такий час, Василику, коли за кожним дивляться, щоб він був простенький, як билень від ціпа. 