Результати пошуку слова: Він

ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака

Posted on by / 0 Comment

Він окинув кімнату швидким поглядом, напівобернувся і, піднявши великий, вказівний і середній пальці правої руки, виразно показав число три – очевидно, комусь, хто лишався на тротуарі. … Відвідувач, за яким він зайняв чергу, закінчив свою справу, і чоловік у плащі почав ділову розмову із службовцем.

ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході

Posted on by / 0 Comment

На ногах він мав латані-перелатані камаші й мокасини, що доповнювали його не вельми ошатне вбрання. … Він начебто хотів урівноважити надмір їхньої дикості й запалу покірливістю й привітністю. … Заклавши ногу за ногу, він прихилився до невеличкого дуба й задумливо дивився на того, що говорив.

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

З холодних хмар сіявся сніг, але на землю він падав гарячим дощем. … Він водив рукою по сторінці, немов грав на арфі, а з книги линув голос. … І він, і вона були ще не старі. … Якби ж то він іще хоч раз узяв її, як бере свої книги, вона сама забриніла б у нього в руках, наче арфа.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Він жив в Удіне й мало не щодня виїздив цією дорогою до фронту побачити, як там ведеться,- а велося дуже кепсько. … Сніг летів скісно за вітром, він укрив голу землю, над якою стриміли пні дерев; сніг лежав на гарматах, а за траншеями в снігу вже були протоптані стежки до ям-відхідків.

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Він мав низькі стрункі борти й відкриту палубу, якщо не рахувати невеличкого піддашка, своєрідної каюти нахуди, тобто начальника або капітана, й серінджа – нахудиного помічника в торговельних справах і наглядача. … Іноді він буває червоний. … Він був не червоний, а відсвічував фосфоричним блиском.

АЗІМОВ Айзек – Я, робот

Posted on by / 0 Comment

Як свідчить історія, автомати, що імітували функції живих істот, створювали такі вчені, як Архіт Терентський, Дмитро Фалерський, Птоломей Філадельф, а за нашої ери Альберт Великий, Леонардо да Вінчі, І. … Вже через три роки він сам починає писати науково-фантастичні оповідання.

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

Одне тільки я тепер знаю напевне: батькові дуже хотілося продовжити рід Черед, дати світові нового носія робітничого прізвища, тому в своїх династичних домаганнях він не зупинився б, мабуть, і перед десятком дітей, аби тільки мати сина. … – бурчав він.- Ніколи не був мисливцем.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Він не бачив нічого, висячи в своїй нейлоновій сітці, наче в мішку, підвішеному за чотири ріжки на тросах. … Один із тросів його гамака лопнув, і Координатор повільно, безпорадно розгойдувався; просунувши руку у вічко нейлонової сітки, він марно силкувався схопитися за що-небудь, що виступало із стінки.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Я пригадую, ніби те було тільки вчора, як він важкою ходою підступив до дверей нашого заїзду, а слідом за ним прикотили на візку моряцьку скриню. … Пригадую, як він, стиха посвистуючи, оглянув бухту, а тоді раптом загорлав давню моряцьку пісню, яку так часто ми чули від нього опісля: П’ятнадцять хлопців на скрині мерця.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

Ніхто з найближчих приятелів так і не дочекався від нього виразної відповіді на запитання, чого він туди їздить. … Дівчина, з якою він прозустрічався вісім років (її ім’я було Ева-Марія й невідомо кого саме – Марії чи Еви було в ній більше), одного ранку повідомила, що має досить.