Результати пошуку слова: Віт

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Вітер доносив з далекого берега подих осені, перших морозів, снігу, що випав на гірських перевалах, свіжість лісу. … За бортом щось коїлося: хвилі легко підштовхували корабель, і накочувався іноді шквал, і невсипуще море гомоніло й наспівувало голосами північних і західних вітрів про таємниці та давні історії.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Дув вітер безлюдною вулицею Червоних Зір. … Вітер час од часу куйовдив його біле і м’яке волосся. … У вітряні ночі тут гуляв, завиваючи, вітер, бігали пацюки. … Здалеку вітер доніс сумний передзвін годинника – пробило другу. … Повівав сухий вітрець. … Сонце стояло над головою, вітер ущух, було жарко.

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Нічого не рятувало — ні ліхтарі, ні лампи з вітрин і вікон. … Вітер із дощем грається: у жменю його та й кидає — на тобі косяк, на тобі горизонталі. … Старі за ним — по калюжах, по калюжах, блага парасолька вітру кланяється. … — обережно пішла до вітальні. … Красивим жестом виокремила портрет бороданя серед картин на стіні вітальні.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— Яким вітром? … Здається, у вас той вітер затих… … і за монастирською стіною можна послужити вітчизні й вірі… … — Тим паче, тим паче повинні ми зібрати всі сили, щоб підтримати вітчизну, оборонити її од ворогів, не допустити до загибелі. … То піднесіться ж духом, волелюбні, горді сини своєї славної вітчизни, вірні діти костьолу!

Вітер

Posted on by / 0 Comment

ві́тер – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний ві́тер вітри́ родовий ві́тру вітрі́в давальний ві́тру, ві́трові вітра́м знахідний ві́тер вітри́ орудний ві́тром вітра́ми місцевий на/у ві́трі, ві́тру на/у вітра́х кличний ві́тре вітри́ [форма ‘вітра’ вживається у фразеологізмі]

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Воно прилетіло в містечко, наче вітер пустелі, і своїм палючим диханням розтопило на шибках химерні зимові візерунки. … Цей порошок збирав увесь пил та бруд і, наче дим, зникав за вікном, розвіяний гарячим марсіанським вітром. … Між колонами повівав вітерець, на вогняному столі кипіла срібна лава.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Буває, що тихого осіннього дня, коли вся природа куняє, раптом звідкись зірветься вітрець і пробіжить по сухих, лисих голівках будяків. … Труда тихенько вилізає крізь вікно на терасу й одчиняє вікна Вітер густо дихає їй у лице й обіймає свіжими, ніжно пухнастими лапами. … Спіткнувшись о край доріжки й ухопившись руками за віти.