Результати пошуку слова: Віт

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

Вночі раптом ударив мороз без вітру і міцно скував воду. … А ось і вітер дмухнув йому в лице. … Він знав, що, як зійде сонце, повіє вітер, який неодмінно сполохає качок і прижене їх з моря. … «Чого завжди стискається серце, коли бачиш вітрило? … Але ще дужче я люблю дивитися на вітрильники, що пливуть попід берегом.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Раптом до його вух долинув легкий шум вітру. … Невже це вітер з країни смерті? … А тим часом у пам’яті зринуло щойно пережите: шалене биття серця, зловісний краєвид і легкий шум вітру. … Коли її внизу, в вітальні, сварили, вона, засмучена, знаходила тут сховок. …  Яким вітром? … З’явилася як звичайно і щезла, наче вітер.

Вітія

Posted on by / 0 Comment

вітія́ – … іменник чоловічого і жіночого роду, істота (красномовець) відмінок однина множина називний вітія́ віті́ї родовий вітії́ віті́й давальний вітії́ віті́ям знахідний вітію́ віті́й орудний вітіє́ю віті́ями місцевий на/у вітії́ на/у віті́ях кличний віті́є віті́ї [рідко, ірон.]

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

І все це пожирав солоний вітер, усе пожирала іржа. … Картини залізного міста, задимлених вуличок, пророслих зеленню руїн та нагромаджень криги – все це того вітряного вечора стало неабияким обрамленням звістці, що без таких прикрас видалася б, мабуть, надто сухою й малоймовірною.

Вітиха

Posted on by / 0 Comment

віти́ха – іменник жіночого роду, істота (дружина віта) відмінок однина множина називний віти́ха віти́хи родовий віти́хи віти́х давальний віти́сі віти́хам знахідний віти́ху віти́х орудний віти́хою віти́хами місцевий на/у віти́сі на/у віти́хах кличний віти́хо віти́хи