Результати пошуку слова: Віч-на-віч

КАНН Мария – Блакитна планета

Posted on by / 0 Comment

Власне, єдине: це легендарний, оспіваний поетами острів, втілення мрій про вічну весну, щастя, про місце на Землі, де ніколи не було злигоднів, ненависті, недуг. … І стала вона сузір’ям, і на вічні часи дано їй назву Волосся Вероніки… Цариця Вероніка мала чудове золоте волосся… –

Григорій Сковорода – Наркіс

Posted on by / 0 Comment

Люблю струмок і голову, джерело й начало, вічні струмені, що виточуються із серця свого. … Принаймні знаю, що тіло моє на вічному плані засноване. … Чи не вічна стіна, коли головне її начало вічне? … Принаймні знаю, що тіло моє на вічному плані засноване. … Чи не вічна стіна, коли головне її начало вічне?

ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана»

Posted on by / 0 Comment

– Віч–на–віч з німцями зчепитися. … І заслужив у цьому бою наш корабель собі вічну славу. … Такий самий пейзаж, як і скрізь, у цьому краї вічної мерзлоти: гранітні валуни, нагромаджені один на один, гостробокі шиферні плити, де-не-де жовтуваті гілки повзучої берези щільно обвивали каміння.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Вас освободила Пречиста, преблагословенна Діва, ІІ А ви, в духовній вашій тьмі, готові Дари її щедрот і благодати Приносити у принос козакові І смертного над вічну поскладати!» — … За твоє одно диханнє Я віддам вселенну, І на вічне бідуваннє Нізийду в геєну.

БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана

Posted on by / 0 Comment

Петрик хотів відібрати панам їхнє майно; починався вічний конфлікт між двома течіями: національною і соціальною. … Карло XII зі своєю старшиною проводив на вічний спочинок свого союзника та друга. … Відділ козацького війська оточив домовину, що їхала вперед до Галаца на вічний супочинок.

С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми

Posted on by / 0 Comment

На жаль, мати захворіла, а після тяжкої операції так і не звелася на ноги – відійшла у вічність. … Хай вічною ганьбою покриється та влада, яка вчинила таке пекло на нашій землі! … Зустрівся я з ними віч–на–віч в коридорі першого поверху (тут був мій кабінет), я зразу впізнав Грушецького.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Все, здається, звузилося до розпеченого сталевого обруча на голові, що стискає череп, стискає мізок… Ще трішки, ще… І тоді, нарешті, прийде межа, за якою вже настане тиша, настане спокій, настане блаженство забуття, настане крах і вічна тьма.