ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Він підвівся і став прощатися/ Усе минає, крутиться-віється, та потім на коло своє вертається, думав крізь сон старезний ворон, що ночував у розсосі петрівчаної груші, теж такої старезної, що сієї весни лиш де-не-де виключила зав’язь.
