Результати пошуку слова: Гад

гадю́чка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний гадю́чка гадю́чки родовий гадю́чки гадю́чок давальний гадю́чці гадю́чкам знахідний гадю́чку гадю́чки, гадю́чок орудний гадю́чкою гадю́чками місцевий на/у гадю́чці на/у гадю́чках кличний гадю́чко гадю́чки

гадюкува́тий – прикметник відмінок однина множина чол.

гадюча́ – … іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний гадюча́ гадюча́та родовий гадюча́ти гадюча́т давальний гадюча́ті гадюча́там знахідний гадюча́ гадюча́та, гадюча́т орудний гадюча́м гадюча́тами місцевий на/у гадюча́ті на/у гадюча́тах кличний гадюча́ гадюча́та

гаденя́ – … іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний гаденя́ гаденя́та родовий гаденя́ти гаденя́т давальний гаденя́ті гаденя́там знахідний гаденя́ гаденя́та, гаденя́т орудний гаденя́м гаденя́тами місцевий на/у гаденя́ті на/у гаденя́тах кличний гаденя́ гаденя́та

гадь – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний гадь родовий га́ді давальний га́ді знахідний гадь орудний га́ддю місцевий на/у га́ді кличний га́де* [діал.]

гаджу́ґа – іменник жіночого роду (молода смерека) відмінок однина множина називний гаджу́ґа гаджу́ґи родовий гаджу́ґи гаджу́ґ давальний гаджу́зі гаджу́ґам знахідний гаджу́ґу гаджу́ґи орудний гаджу́ґою гаджу́ґами місцевий на/у гаджу́зі на/у гаджу́ґах кличний гаджу́ґо* гаджу́ґи* [діал.]

Як чорне гаддя, затемніли на степу татарські відділи. … Я гадав, що ти купиш бодай три або чотири здорові дівки за ті гроші, які ти взяв! … Настуня здригнулася, як від порушення гадини: та страшна думка так її занепокоїла, що ніколи не любила зачіпати в розмові тої справи. … Чи ти гадаєш, що й Абдуллаг є у тій спілці?

Гадаєте, я вас схоплю і з’їм? … –  А я гадав, що в мене настрій непоганий. … Не така, як ви гадаєте. … –  Гадаю, що так. … Певно, гадає, що я – робот, walking machine[12]. … –  Однак я гадаю, вимагати від нього більшого – нерозумно. … Гадаю, що за нею діло не стане. … Але гадаю, що в неї велике обдарування.

гадолі́нієвий – прикметник відмінок однина множина чол.

гадови́ще – іменник середнього роду відмінок однина множина називний гадови́ще гадови́ща родовий гадови́ща гадови́щ давальний гадови́щу гадови́щам знахідний гадови́ще гадови́ща орудний гадови́щем гадови́щами місцевий на/у гадови́щі, гадови́щу на/у гадови́щах кличний гадови́ще* гадови́ща*