ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Харчуюся в дешевих їдальнях Латинського кварталу й галасливо нападаю на всякі усталені погляди. … З ними йому було так само важко, як і з тупими джентльменами та галасливою молоддю першого класу.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment – це благання, цей крик з такою силою вихопився з грудей Монтега, що він сам не зчувся, як скочив на рівні, а ошелешені пасажири галасливого вагона злякано сахнулися від чоловіка з божевільним виразом почервонілого обличчя, який щось белькотів смаглими вустами, стискаючи в руках книжку, –
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Поява Бахуса викликала гучне схвалення в глядачів, а коли Бахус заходився з своєї бочки черпати мальвазію й розсилати ковші тим, хто був ближче до нього, схвалення перейшло у вибухи галасливого захвату…
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Гості галасливо займали місця, домагаючись ковбаси, сиру, масла.
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment Хіба він не шукає способу змінити долю ловців перлів, і не лише тих, що зараз галасливо сперечаються про мету своєї подорожі, а й взагалі усіх ловців перлів Червоного моря?..
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment Нас об'єднував загальний дух нещодавніх іспитів, під час яких усі ми дружно штовхалися біля дверей аудиторій та галасливо вітали кожного щасливчика.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Тут було не так спечно, але галасливо і задушливо.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Метчі, як це часто бувало, увійшов до кабінету галасливо, не скидаючи навіть капелюха.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment …Гноїха і розцілувалася з ним по-християнському, а тоді всі сіли за стола, на чолі якого побіч виструнчилися дяк із Настею, і Настя проголосила заручини, відтак усі почали галасливо їсти й пити, дяк не відставав від інших, а коли підпив, йому здалося, що і в його голосі почали з’являтися сорочі нотки і що ще трохи, він і сам осорочиться…
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Наступного разу він розплющив очі, коли товариство вже галасливо виходило з кнайпи, хтось іще допивав, хтось доціловувався, іменинницю вели під руки до дверей, Карл-Йозеф устиг побачити брудні блювотинні патьоки на її білому…
