Результати пошуку слова: Гидко

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Самому гидко за свій тон. … Аж дивиться гидко: одна, значить, злість і порожнеча. … Тьфу, аж тепер гидко, коли згадаєш про той випадок. … Соромно і гидко, що колись так жив. … — Та на кількох чортів, що крутяться, наче кізяк в ополонці, а людям і воду гидко брати… Що ж ви робите?

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Багато хто з гостей також пішли собі: тим, що не вживають ель-кхату, гидко дивитися на захмелілих від нього, так само, як тверезому гидко дивитися на п’яних. … – Як це гидко, яка ганьба! … Тепер він уже знав… Спрага судомила йому вуста, на язиці було гидко й сухо, але він не зважав на це.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

Вона вже уявляла собі гидкого, грубого, розпатланого суб'єкта, якому дозволяється лаяти її дітей тільки тому, що він знав латинь, і за цю варварську мову він ще й шмагатиме її синів. … Жюльєну стало гидко, він різко відштовхнув її і відсмикнув свою руку.

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Волосні з урядником не знали, що їм робити, їм було жалко Романа і гидко Дениса слухати, а проте все, ж це було злодійство. … Обдерті стіни були такі занехаяні, обпльовані, помазані роздавленими блощицями, що Романові гидко було на їх дивитися. … Нервово закривала свої схудлі груди гидкою сірою рештантською свитою.

ШТЕПА Павло – Московство

Posted on by / 0 Comment

Він пише: «Хоч я знав багато гидкого про побожність московського народу, все ж те, що я побачив та почув, мандруючи з жебраками, направду перелякало мене. … Потрапивши в полон до українських повстанців (УПА), плакали, благали дарувати їм життя, ганебно, гидко було дивитися на них.

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Максим пам’ятав, що в цьому світі слід бути, як усі, тому також співав і також намагався втратити почуття гумору, і це йому вдавалося, але було гидко, бо сам він ніякого піднесення не відчував, а відчував саму лише ніяковість.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

гидко… страшно!…» … Гидко, непривітної У самому кутку, на покуті, стояв невеличкий стіл з двох дощок, на палець одна од другої… – … бо застібок не було… Впали вони опукою над черепком, запустили в юшку свої рученята, витягли по гарячій галущці, засичали, захукали – і стали жувати, цмокати… Чіпці стало аж гидко.