ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment протяг Святоша, відкидаючи патичок гидливим порухом. … Знову напливало на нього оте гидке, і знову відходила вона зі сльозами, почорніла й опечалена, хіба вряди-годи лице в його бік повертала; ні, не осуджувала його за брутальні й непоштиві слова, а тільки жаліла.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment Замолоду й мене, дурного, один дідько впихнув у гидомирство — це коли я почав чумакувати, і вже не сіль, а гроші почали сліпити очі. … І виразно відчув, як щось повернулось у його душі, намагаючись одірватись од того хитрування і гидомирства, в якому втопив свої останні роки.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Гоцман гидливо поморщився, заховав нагана в кобуру й посунув до дверей. … – Ти гидуватимеш мною? … – він гидливо витер руки об штани, чвиркнув через нижню губу і вже хотів було ногою зіштовхнути труп у прірву, та враз передумав.
Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment Можна загубити не тільки талант, можна втратити розум і бажання жити в цій інерції підозри, перестраховнпцтва (фу, яке гидке прокляте слово!) і приниження. … — Я гидка й брудна. … І як оця людина поволі стала злою, нечесною, гидкою і нещасливою.
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Вони були мертві особливим змертвінням, укриті кількома шарами зотлілості, наче чорно-зеленою шкірою, котрою гидували кроти, крізь яку виступали велетенські ребра зогнилих колод, де отруйна гнилизна ряхтіла на ґрунті. … Але жодного натяку на гидливість у Каштана й Нікти Анемподест не побачив.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment – дурнувато засміявся юнак і став собі таким гидким, що ладен був провалитись крізь землю. … Гидував, коли горнулась до нього або вимагала, щоб поцілував. … Гидко. … Гидуєш?..
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment – сказав Балабуха, розговорившись.– Було як накину на плечі чернечу чорну мантію, та обкручу голову гидрою, та візьму в одну руку меч, а в другу пучок гадюк, та як вийду, та як крикону: «Я Злоба – ховай свого лоба!» Балабуха розпалився й справді схопився з місця, підняв руки вгору й крикнув на всю хату.
КРУК Назар – Звірі Posted on by / 0 Comment Так, звісно, наковтаємося усілякої гидоти і давай дивитися глюки. … Я гидливо скинув із себе його руки, заштовхнув до кімнати та зачинив двері. … – Між іншим, я людина вже не молода, півночі не спав, пив якусь гидо… Він не дослухав, відмахнувся й сам побіг до під’їзду.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Пасікою своєю він одхилив од себе все, що в зносинах з людьми з конечности звязане з наживою, а разом з тим і все гидке й низьке. … Ніколи в житті не почував я такої страшної спраги і ніколи в житті не пив я такої гидкої води, як сьогодні.
Брати Грімм. Казки Posted on by / 0 Comment Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. … Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива.
