ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Двісті п’ятдесят, двісті сорок дев’ять, двісті сорок вісім… Між окремими словами лунало уривчасте попискування – очевидно, говорив автомат. … Була рівно перша година, коли я покинув ракетодром. … – Коли лежиш уночі отак годинами без сну, то думкою можна залинути дуже далеко, та ти й сам це добре знаєш… –