ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
Великих селезнів з зеленими головами. … Болить голова, ноги й ступні. … Вона міркувала над чимось, а голова в неї була ясна, – … – До дідька все сумне,- сказав полковник; очі його були заплющені, голова лежала на чорному светрі, що був йому дорожчий за батьківщину. … Качур ударився головою, і голова тепер була у воді.