БАХ Річард – Ілюзії
Вiн показав на невеликий клубок хмари над нашими головами. … Шiмоду притиснуло до протилежної стiнки, голова його впала на груди, тiло було нерухоме, так нiби вiн нагло помер. … Дон не поворухнувся, лише голова його трохи сiпнулась, i раптом я злякався знов – i не так кривавого мiсива, як оцiєї нерухомостi.