Результати пошуку слова: Голосно
Володимир Винниченко – Сонячна машина
— раптом голосно і твердо питає принцеса. … Потім стає на одне коліно й витягує врівні з похиленою головою рожеві молоді руки Тамгам голосно, віадно б’є два рази. … Макс несподівано голосно сміється, сильно скудовчивши обома руками волосся. … Макс весело, голосно регочеться, дрібно підкидаючи ногою.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА
Відтоді він кожні п'ять хвилин лише голосно повторював: – … Довгань почав голосно обвинувачувати Швейка. … Далі він почав голосно сміятись, але за хвилину посумнів і, апатично дивлячись на Швейка, промовив: – … При цьому фельдкурат голосно реготав, гадаючи, що обдурив їх. … Надпоручник ще раз голосно зітхнув.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Цю останню фразу Селаброс не подумав, а сказав голосно, трохи не крикнув. … – сказав голосно Селаброс. … – сказав Селаброс голосно. … Тоді нікому в домі не можна було гуркнути дверима, голосно говорить, навіть човгать чобітьми. … – ляснув голосно Комашко. … Саня осміхнулась, але так голосно, що Навроцька почула.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Я перехиливсь i голосно крикнув у задушливу, пропахлу цвiллю й болотом темряву: «Го!» Я люблю гокати у колодязь: таке «го» виходить – аж у вухах лящить. … Побачив дiда Вараву Книш, голосно привiтався згори: – … Я заплющиь очi i голосно зiтхнув – випустив дух. … шепнув дiд i, вийшовши з кущiв, голосно кахикнув: –
МИРНИЙ Панас – Повiя
Воно ще, правда, стояло над нею, заглядало їй у вiчi своїми мертвими очима; та, з Другого боку, i життя не давало покою: i воно голосно гомонiло, свою безконечну пiсню заводило. … – скрикнув вiн тонко та голосно i аж пiдскочив. … – I вiн голосно позiхнув. … – промовив голосно панич, закриваючи книжку.