СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські
– Годує мене той самий Бог, що й диких голубiв. … але дозвольте, голубонько моя, згадати, що ви з мальства, як тiльки народились, зволите на подвiр’ї гнiй гребти, а я щодень мусила досвiдом поповнювати своє лiтання. … – А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в iнший бiк, а це озеро може, як i попереднє, висохнути.