Олесь Гончар – Берег Любові
Жодним м'язом не виказало воно, дублене, горіхове, тієї бурі, болю, сумяття, що вирували в його душі. … Склянка сліпучо блищить у руці, розтікається в промінні Ягничеве сухе горіхове обличчя. … Винесла стілець, посадила оріонця в затінку під горіхом, щоб сонце не пекло дорогому гостеві в лисину (він саме скинув бриля).