Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Воно, як ти слушно зауважуєш у тому ж тексті, переважно з’являється на грані зіткнення уявного з реальним.
ДИСЕРТАЦІЯ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ Posted on by / 0 Comment Перехід до інформаційного суспільства впливає на всі грані нашого сьогодення, зокрема на розвиток правовідносин у суспільстві, виробляє новий погляд на юриспруденцію і професію юриста.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Мені потім часто доводилося спостерігати, як потомлені довгоденними переходами, вкрай вимучені, люди ставали вже на грані – або цілковитого отупіння, що межувало з повною нечутливістю, майже втратою свідомости, або треба було тільки маленької іскорки, щоб уся та маса вибухла гострим, лютим і страшним протестом: –
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка Posted on by / 0 Comment Але ж вона там – дівочо-вузенька, з горошинками ніжних пальчиків, що потоптала граніт, відбилася на ньому, як на мокрій глині.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment Читав про обеліск на майдані Згоди, що ридає гранітними слізьми у самоті свого захмареного вигнання і тужливо прагне повороту до гарячого Нілу, покритого лотосом, у край сфінксів, рожевих ібісів, білих грифів з золоченими кігтями, де в зеленому паркому намулі бовтаються крокодили з бериловими очицями.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Крига, що скресла ще в двірницькій, крига, що гриміла, тріскаючи і б’ючись об граніт набережної, давно вже розкришилась і розтанула.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Поки ти, заколисуваний потягом, віддаєшся роздумам, одна з них уже вмерла, а друга – на грані життя і смерті.
ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога) Posted on by / 0 Comment Лубківський); Іван Франко – могуча сила, як гордий дуб, міцний граніт (М.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment втрапили в буяння кольорів, музики, чогось такого невимовне щемливого на грані радості й сліз, —