Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
Але так само й лишатися далі тут нам двом довго не можна було: падіння вуглини на залізні гратки в коминку й навіть цокання годинника – все сповнювало нас страхом. … А я вже маю на оці боцмана, що грає на ріжку. … У море на шхуні з боцманом, що грає на ріжку, з моряками, що носять кіски Й співають моряцьких пісень!