Крістоф Рансмайр – Останній світ
А вона ж уже кілька років заручена з Дітом, германцем, якого на це узбережжя закинула вже забута війна; в Томах його називали не інакше, як “багатій”, бо він двічі на рік одержував морською поштою гроші з інвалідського фонду. … Так само байдуже Лікаон щоразу кидав колись гроші до своєї залізної шафи.