Брати Грімм. Казки Posted on by / 0 Comment А воно стрибнуло поміж груддям сюди–туди, знайшло мишачу нірку і шасть у неї.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Миттю розсипавшись понад садком, до якого звідусіль прилягають хліба, курсанти лежать тепер уже поруч з автоматниками комендантскої роти і нікого й нічого не бачать, окрім хлібів та груддя землі, що рвано летить аж до сонця.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Мудей, зриваючи копитами груддя дерну, доніс мене до краю Відьминої Пазухи, де починалася драговина.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Закидати Левенця груддям, коли він повертається від Саньки, вчительки або Маруськи, підкласти йому щось на дорозі, украсти картуза або щось важливіше з одягу (аби ж то штани!) –
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment І Ті в нього груддям шпурляють, а ці – вузлуватим галуззям; В інших – каміння в руці.
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment Дороги кострубачи-лися замерзлим груддям — по них не поженеш.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Місто було побудоване без будь-якого плану, тому вузькі вулички й проходи між будівлями виявилися суцільним лабіринтом, ми обережно долали покручений шлях, захаращений груддям глини від пообвалюваних стін.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини Posted on by / 0 Comment Хлопці поставили погруддя на вербовому пеньку, зробили крислатий капелюх з лопухового листя, одягли його на лису голову і заходилися груддям збивати ту прикрасу.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment За півгодини викопують могилу, летить сухе жовте груддя, каміння, і вже чоловіка немає, тільки камінь в узголів’ї, а вбивці живуть далі, величаються й красуються, прекрасні для самих себе і зловісні для всього світу.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment А раннім ранком другого дня, прокинувшися з хворою від тривожних снів головою, я, на своє глибоке здивування, побачив, що Коваленко, зовсім добродушно посміхаючись, ретельно начищае розтертим у руках груддям землі незнайомого нам казанка.