Результати пошуку слова: Грудь

Марні й журливі лиця жіночі розсіялися диким радісним зворушенням, а дівчата мовчки клонили голови на грудь мужчин. У неї грудь хвилювала злегка. Стояла перед ним темнява, пряма, замкнена високим житом, мов смерека, її голова була схилена низько на грудь, а руки спущені вділ.

грудь – іменник жіночого роду (молочні залози жінки, а також кожна з цих двох залоз) відмінок однина множина називний грудь гру́ді родовий гру́ді гру́дей давальний гру́ді гру́дям знахідний грудь гру́ді орудний гру́ддю гру́дями місцевий на/у гру́ді на/у гру́дях кличний гру́де* гру́ді* [розм.]

Один як побачив твою скриню, так руками вчепився і грудьми наліг на неї. — хрипів простудженими грудьми. Та, не дочекавшись відповіді, сильно вдарив грудьми у стіну, викликаючи господиню: вийдь, вийдь. Він рішуче і зло ступає в темряву і ледве не налітає грудьми на жіночу постать.

Всі вони приховані враги!» І мав він, певно, рацію, наш лейтенант Богомолов, бойовий взводний — грудь в орденах, бо стрілила йому в груди, в ордени, рахуйте, дівчина, що вибігла з хати. — Плетун урешті замовк, налігши грудьми на стіл.

І знову вже стоять в очах страшні, вирячені очі батька — чи від жаху смерті, чи від тиску повітря при падінні — розсічена крилом апарата голова брата, знову та сама тоскна млосність під грудьми. А бідний, маленький, з запалими грудьми й висками Кестенбавмчик, зовсім захрипнувши, уже відіпхнувши стільця, —

Вна ясним оком заглядала У грудь відвічних поколінь, Століть громада пролітала Поперед нею, наче тінь. Його ім’ям приходжу я до тебе І те несу тобі, о що благав ти!” І вдарила страшенная поява Його в грудь п’ястю. Лиш раз зирнула, і крізь пітьму ночі Той погляд вбився в грудь мою, мов ніж.

Грудь Настуні стиснув такий великий страх, що переходив аж у розпач. Гнітучий жаль стиснув її грудь, і серце в ній защеміло. Йдучи з трьох ріжних сторін, змагали вони до одної мети, до серця Східної Галичини і впивалися в околицю Львова, мов три криваві мечі в грудь людини.

То грудьми на ній полежу, то на спину перевернуся — і легше мені зробиться, малому, не так болить побите тіло. Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина з випнутими вперед, не по росту великими грудьми, які, здавалося, їй так же важко нести, як і відра з водою.

— відривчасто кидає він, налітаючи на мене грудьми й машинально тикаючи руку. На карнизах та ринвах метушаться голуби й, надуваючи шиї, голосно воркують, набігаючи грудьми на голубок. Прямую додому, розстібнувши пальто й ловлячи грудьми перші, цілуючі проміні весни.

Не тільки свою альма-матер, свій рідний університет і рідне місто з хмарочосом Держпрому, але й Акрополь в Афінах, і паризький Лувр, і Софію Київську, і німецьку готику — все, все він готовий був прикрити своїми грудьми, а чим кінчилось? Цей ось грудьми проти ворога стоїть, а я?