Грушки Posted on by / 0 Comment множинний іменник (місцевість) відмінок однина множина називний Грушки́ родовий Грушкі́в давальний Грушка́м знахідний Грушки́ орудний Грушка́ми місцевий на/у Грушка́х кличний Грушки́
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Андрій звернув на неї увагу, а дівчата говорили, що ця грушка хиба дротиком привязана, бо що ні трясли деревиною, кидали патиками, та не могли її рушити. … Попробуйте, яка добра грушка, аж розпливається в губі. … — Котра панна витягне довше стебельце, тій і грушка дістанеться.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment І біля нього грушка та сама!.. … Та сама грушка біля колодязя, та самісінька…
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment У ньому вгадувалася довгаста грушка, яка, падаючи згори просто на голову, перелякала Юр'яну на першу Богородицю, та так, що вона лиш схопилася рукою за лице й тут-таки сіпнула її назад, уже знаючи, що дитина народиться мічена. … Рій ос гуде над медовими грушками-падалицями.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Навіть при вмерлому на “грушці” (ввечері того дня, коли вмре людина), заводять ігрища (“грушка” – … Як би не побивалася родина, а все ж на якусь хвилю “грушка” відволікає, перебиває туск.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment З дерева зiрвалася грушка, застрибала по гiллi, упала на кореневище, i знову благословенна тиша, i повiв прив'ялих чорнобривцiв, i подих чи зiтхання землi. … Рiдня i осiннiй день плакали над її могилою, а з цвинтарної грушi в могилу впала грушка.
Остап ВИШНЯ – А народ війни не хоче – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment І грушка моя ач як заквітчалася, а за німців ніколи так не цвіла.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment З місцевих дасть тобі Зінкевич з Грушківки двох Демиденків, Семена Залізняка, Петра Грушка і Василя Запорожця. … Коли розпочав вже посвячення, на траву, як по команді, лягли сотки рушниць, шаблі, ручні кулемети; між яблоками та грушками – зачорніли ручні гранати.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment На горищі пахне сухою кукурудзою, лісовими грушками, що сохнуть біля комина, луговим сіном. … Іноді на краях садків одна половина дерева чорніла як вугіль, а на другій колихалось зело і поміж листом несміливо виглядала невелика грушка або молоде, все в білому пушку, яблуко.
