Skip to content Прилетів він на планету й так охолов за тривалий свій політ крізь вічну галактичну ніч, що й залізні метеорити, які вдарялись об його груди, розбивалися, видзвонюючи, на дрібні скалки, мов скло. …
Повернувся він, щоб груди свої, широчезні, мов льодовик, яким він і був, підставити ворогові.