Результати пошуку слова: Грім

грімки́й – прикметник відмінок однина множина чол.

грімня́нський – прикметник відмінок однина множина чол.

грімкоті́в грімкоті́ли жін. грімкоті́ла сер. грімкоті́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник грімкоті́вши

грімни́ця – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний грімни́ця грімни́ці родовий грімни́ці грімни́ць давальний грімни́ці грімни́цям знахідний грімни́цю грімни́ці орудний грімни́цею грімни́цями місцевий на/у грімни́ці на/у грімни́цях кличний грімни́це* грімни́ці*

…ньці грімниче́нькам знахідний грімниче́ньку грімниче́ньки орудний грімниче́нькою грімниче́ньками місцевий на/у грімниче́ньці на/у грімниче́ньках кличний грімниче́нько* грімниче́ньки*

Грімм – прізвище 2 відмінок чол. множина називний Грімм Грі́мми родовий Грі́мма Грі́ммів давальний Грі́ммові, Грі́мму Грі́ммам знахідний Грі́мма Грі́ммів орудний Грі́ммом Грі́ммами місцевий при Грі́ммові, Грі́ммі при Грі́ммах кличний Грі́мме, Грімм Грі́мми * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

грім – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний грім громи́ родовий гро́му громі́в давальний гро́му, гро́мові грома́м знахідний грім громи́ орудний гро́мом грома́ми місцевий на/у гро́мі на/у грома́х кличний гро́ме* громи́*

То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив. «Я вже, бий тебе грім, нізащо в світі не відступлюсь од неї, — Ось вам завдаток, і нікого, бий тебе грім, не допускайте до неї…» Таких громів понапускав у хату і сам, як грім, перекочується: грізний, здоровий — до сволока головою досягає.