Skip to content – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі.- Чого ти стала, як з каменя, та й стоїш? …
Та дівчина, мабуть, знала, що його слова не такі грізні, як здавався його грімкий голос, і, замість виконати наказ, почала боротися з хлопцем, що саме в тій хвилі упхнув їй шумилиння48[48] за ковнір. 