ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
але грішити слід не тому, що це приємно, а тому, що це заборонено. … Тим часом вона, непомітно просякнувши мої «добрі наміри», весь час спрямовувала моє перо, і я повівся наче проповідник, котрий, картаючи мерзенні людські вчинки, знаходить таємну втіху в тому, що може хоча б говорити про них, коли вже сам грішити не сміє.