Осип Назарук – Роксоляна
А тим часом Стефан Дропан, наречений Настуні, зі значними грішми їхав з польським посольством слідами своєї любки. … Серце в ній захололо зі страху… Не було сумніву: її вели в напрямі сераю[28]… Здовж попід мури ходила рівним кроком військова сторожа… “Ну, відси вже ніхто ніякими грішми не викупить мене,— шибнуло їй в головці.