Володимир Дрозд – Катастрофа
Хаблакові губи теж свавільно розтягувались у безглузду для стороннього ока усмішку. … Дзядзькові губи заграли туш. … Щосили тулив губи, щоб не розвела їх багатозначна усмішечка, а погляд не підсолодився хоч краплею улесливої теплоти. … Думки були химерні, туманні, реальні контури речей губилися в тютюновім диму.