Результати пошуку слова: Гул

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Ні, це треба було бачити й чути, як вони дружно співали, як кутуляли щелепами, зажовуючи незрозумілі слова, натужно ковтали повітря, аж борлаки їм ходили ходором, ревли, белькотіли, мугикали, мукали, але все те, хоч як це дивно, зливалося в єдину цільну мелодію, в переможну осанну, від якої мороз гуляв поза спиною.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову! … – Рад я йому з щирого серця,- каже Шрам, пошли йому, господи, щасте й долю; тілько ж не та пора тепер, щоб гуляти напідпитку. … – Се,- каже чепчик, що проводжав їх по монастиреві,- се добрії молодці-запорожці по Києву гуляють.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Ото гуляють собі, бавляться, а потім Михайлик чи Леся біжать і питають: «Мамочко, а чого то про Меркурія в тій книжці пишеться: «Прискочив, мов котище мурий»? … …А молодь гуляє! … Тільки маленька Ліля, тримаючись за стіни, раз у раз падаючи і знов підводячись, безтурботно гуляла по кімнатах.

ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана»

Posted on by / 0 Comment

Туди ж на борту міноносця «Тигр» було відправлено кілька німецьких фізиків із штатом лаборантів… Далекий суцільний гул долинув звідкись зовні, проникаючи крізь товщу граніту. … Скеля гула і здригалася. … Удалині піднімався рокочучий гул. … Його не можна було чути тут, далеко від берега, на такій висоті… Гул ставав сильнішим.