Гнат Хоткевич – Довбуш
Бо тебе турки вб’ют!» Вна, гуцулка тота, приобіцєла, що нікому нич не скаже, але то вна лиш так гулила свого мурзу того, аби єму голов здурити, а сама лиш чекала ночі. … Ти ніколи не надійси на гулєві гроші. … Крики пастухів, дзвінки й калатала, рев худоби — все це змішалося в один безперестанний гул.