ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Підірваний міст відновлювали, лунко гупали клепальні молотки, а за вісімсот ярдів від мосту зруйнований дім і надвірні будівлі – все, що залишилося від вілли, яку збудував колись Лонгена,- показували, де скинули свій вантаж середні бомбардувальники.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment З хати долинули приглушені скрики, гупання ніг. … Від безсилої люті міцно стискав топорище і гупав сокирою так, що, здавалося, викрешував з мерзлого дерева іскри.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Тієї ночі знявся вітер, і в своїй наріжній кімнаті нагорі великого готелю вони чули, як важко гупають об берег високі океанські хвилі. … Другого ранку все так само гупали хвилі й з поривами вітру періщив дощ.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment У ту мить почулося гупання колоди об дубові двері. … Грюк і брязкання розійшлися по всіх льохах, і якщо ченці й не почули гупання молоту, так тільки через те, що надворі у монастирі стояв під той час такий саме грюк і галас.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Задкуючи я вийшов у коридор і кілька разів гупнув кулаком, а потім ще й додав ногою в двері, за якими мешкав «умовнодостроковозвільнений». … Гупнуло добряче.
АЗІМОВ Айзек – Я, робот Posted on by / 0 Comment У безповітряному просторі не чути було глухого гупання їхніх розмірених кроків, а через синтетичну тканину скафандрів звук теж не проникав. … Допоміжні роботи поламали стрій, почекали мить і, гупаючи ногами, швидко побігли вдалину.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment З-за муру, що виростав на очах, чувся стукіт, гупання кулаків, крики.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка Posted on by / 0 Comment З-за муру, що виростав на очах, чувся стукіт, гупання кулаків, крики.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Серце шалено гупало йому в грудях, а очі вилізали з очиць. … Обривав нігті, прокопував землю ножем, гріб її і гріб, густий дух свіжої землі забивав йому дихання, він уже наполовину вповз у розкопаний прохід і виразно почув, як гупотить у йоги грудях серце.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Розвалюваний зсередини дедалі прискорюваним руйнівним гупанням, він щось мляве відлопотав про співпрацю з інтернетом і радіостанціями, нагадав собі про статус незалежного дописувача (“незалежний – це як, позаштатний”?),
