Результати пошуку слова: Гуп
БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин
Тут я бистренько прокинувся, серце гупало – гуп–гуп–гуп! … Одначе та стара ципа дуже спритно і з дивовижною, як на її вік, скоростью підскочила ззаду й ну гамселити мене – гуп–гуп! … Але стара знову накинулась на мене – гуп–гуп! … Зрештою, одного ранку я вирішив покласти цьому край і став битися голівером у стіну – гуп–гуп!
Володимир Винниченко – Сонячна машина
І Мертенс сильно гупає себе рукою не в груди, а по круглому коліні. … За стіною глухо чути розмову Труди телефоном, сміх, кроки, гупання чимсь важким. … Він швидко розплющує їх і гуд зникає, але в висках ритмічно, швидко, гарячкове гупає кров. … Гуп! … Гуп! … Гуп! … У плече знизу щось страшно гупає, і він розуміє, що лежить на даху.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Важко гупнуло на землю яблуко — і тиша… Навіть чути, як пливе в далечінь невтомна земля. … …Із стріхи лунко гупнула брила снігу і обірвала задуму. … обухом гупнула догадка. … В голові його важко гупали кров і думки. … Темні вулиці зрідка обзиваються важким гупанням і голосами. … А тут уже хтось біля порога гупає.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
По хвилі до них шпарко, гупаючи «могутньо» монументальними кованими блискучими чобітьми, підійшов блискучий в своїй новесенькій єжовській уніформі юнак з папірцем в руці і, буркнувши: «Давай за мною», повів їх порожніми коридорами, безкінечними сходами, попід гамаками. … Андрієве серце гупало, як навіжене: «Упізнав!