Результати пошуку слова: Густо-Рожевий

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Тимко кинув на них палицю, і вони з шумом злетіли, густо обсівши осокір. … …вилазити з води і розходитися по домівках, коли західне сонце пускало понад лугами рожевий туман, а річка зробилася тихою, гладенькою. … сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Над галявиною майнув рожевий вітер. … Дім стояв за дві милі від Пері, в густому парку, на березі ріки. … – Рожевий вітер… Секвойї валяться, як підкошені, я сам бачив. … Хвилями погойдувався блідо-рожевий туман. … Трава, дерева, листя густо покроплені росою.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

…нагнало в серця людські, що брат цурався брата, дядько небожа, сестра брата, а часто-густо й жінка чоловіка, ба й гірше ще од того, що й віри не йметься, – … Був у Перікона брат років, може, двадцяти і п'яти, гарний да гожий, мов квіт той рожевий; звали його Марато.

БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія

Posted on by / 0 Comment

Він не помітив, як розвиднілось і крізь вікно ілюмінатора пробився рожевий промінь. … Дим поволі розповзався на всі боки, забарвлюючи воду в рожевий колір. … Крісто опинився в густо зарослому саду. … Немовби пливеш у густому блакитному повітрі.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Вікна гаснуть, тільки одне, на найвищому поверсі, слабенько горить густо-червоним світлом. … Малини пахнуть тепло й густо. … Рожевий, ніжний сутінок, тиша, злодійкуваті кроки, побожні рухи Клавдії Петрівни, загадкова непорушність білої закутаної, колиски.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

…вовняні про свято штани і високі чоботи з попротираними халявами; з-під ліктя визирав рожевий обрубок пальця, ліва повіка, як завжди, коли Він на щось напружено дивився, була… … – Вона густо зашарілась і відступила від криниці.  … Обличчя її було густо поцятковане ластовинням, на щоках синіли, ніби напічнявілі, гілочки прожилків.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Поїзд зупинявся на кожній станції й полустанкові – а їх було густо, – … Надходив рожевий вечір, і бігли золоті вужі по воді… Потім вони сиділи десь на піщаному урвищі… … Нарешті приходить черга до чорного, як циган, густо зарослого щетиною поета А.