Володимир Винниченко – Сонячна машина
Сонце скоса й густо червонить стіну робітні, рясно догори позаставлювану полицями з книжками. … І знову доктор Рудольф, піймавши погляд принцеси, густо, цеглясто червоніє. … Місячна ніч густозапашна, таємна, любовна, така. … Небо густо темне, без зір, у важких хмарах, злегка торкнутих нічним сяйвом Берліна.