РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту
А вони – мої знайомі, друзі – й ображаються, можливо, на мене: чи не загордився?» Не соромтесь, зупиніть на вулиці цього кремезного, енергійного чоловіка у чорному береті, з густою бородою, що її час одбілив від розкішної колись чорноти. … На протилежний берег каналу, що заріс густим чагарником, вони вийшли разом.