СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Промайнув оголений стовбур, вирваний з корінням, гучний тріск докотився до тераси. … Згасла… Вгору злетів ліс оголених смаглявих рук, вони стискають тугі пружинисті луки, як струни, напнуті тятиви; наконечники списів хитаються щільним частоколом; гучний гомін натовпу прориває тишу… І порожнеча раптом оживає.