Результати пошуку слова: Давило

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

— Ось тобі Остапе, товариш у дорогу — Іван Давило — єдиний вежник, що із байдикування свого за Дунай не дременув. … — відгукнувся Давило, чухаючи себе у густій чорній чуприні. … — ображено вигукнув Давило. … За ним поїхав і Давило, поклонившись Копняку. … — мрійно запитав Давило, оглядаючи темні проліски, що пролягли понад шляхом.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Тур знає цього чоловіка – це Давило, убогий смерд, що жив багато літ за Горою в хижі, мав там клапоть землі, тяжко працював, годував жону й дітей. … каже все той же чоловік Давило. … – глузує Давило. … – говорить Давило. … Давило говорить: – … Ось всі розходяться, біля хижі залишаються тільки Давило й Тур.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

…діставали йому лише до колін, він прошкував терехівським майданом, як Гуллівер у країні ліліпутів; немилосердно пряжило сонце, розжарене небо лягало на плечі і давило, давило, він побачив ларьок, де продавали ситро місцевого терехівського виробництва, і згадав, що вмирав від спраги, він сунув у віконце гроші, йому подали пляшку, закорковану…

МИРНИЙ Панас – Серед степів

Posted on by / 0 Comment

Все, що вас колись давило та смуток будило, зникло; знову любі та милі почування почали вас огортати, сни якісь душу колишуть; з самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою… Куди?