ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Ну, так… Вранці капітан іде собі на мостик, мавпочку залишає в каюті, але забуває причинити дверцята сейфа. … – Побачимо, побачимо,- ухильно всміхнувся Валерій, відчиняючи перед Отавою дверцята машини,- на всяк випадок я замовлю квитки на завтрашній поїзд, але не гарантую, що ми туди поїдемо вже завтра.