Результати пошуку слова: Де ж пак

де́ ж пак – словосполучення незмінювана словникова одиниця

Де ж пак!

Де ж пак, Цапу в торбу дати Голову Зайця й послати Се цареві в дари!» « Буде кров твоя пролита, А жупан червоний твій Я розмикаю й розкину, Грішне тіло в домовину У живіт спакую свій».

її тільки дрочило, що молодша норовить тепер триматися їй за рівню: де ж пак, у такі самі сап’янці взулася («хочу як у І аннусі!»),

але ця думка – що вiн помер, що тi загадковi телефоннi дзвiнки справдi-таки вiд нього: з “тамтого боку”, а значить, що її любов не ощадила його, що вона сама, сама, нарцисична егоїстка, гординею своєю дурною, пихою дешевою, бришканням пустопорожнiм пiдопхнула його до “крапочки”, де ж пак, принцеса знайшлася: ах так?

де ж пак!  – Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, –

«Де ж пак, міцна оболонка», – Аж раптом надходить пакет, а в ньому інструкції, запечатаний конверт, який треба у визначений час передати поліції Сан-Франціско, і на додачу десять тисяч доларів.

У готелі вони застали листоношу, який сидів за склянкою вина, чекаючи, поки повернеться Девідова дружина й розпишеться за великий і важкий пакет з листами, пересланими її банком із Парижа. – Де ж пак. «Напевне,- подумав Девід.- Де ж пак, напевне. Де ж пак, не тіш себе облудою під пиво «Туборг».

погодилась уїдливо матушка»- де ж пак: по ілюзіонах ходять, аліменти платять… – Власник «Швидкоупаку» гордо розглядав свої чоботи з налиплими на них дерев’яними стружками.

Сам живе, як харпак, мабуть, нічого й не придбав, одколи батько вмер, самою батьківщиною старою й держиться. Остап Колодій, чепурний, високий, чорнявий чоловік,— він родич Денисові, чи то пак сват, бо за його брата Зінька віддав свою дочку Гаїнку (Гаїанія її охрещено, а це вже так по-простому стали звати). Де ж пак!