Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Декілька хвилин чабан тяжко тупцював навколо оскаженілої тварини. … Коли сонце зазирало до бурдюга, то промені відбивалися від зимно-сріблястого леза ятагану, ніжно торкалися деки кобзи і висвічувалися на єдиній ясній струні, що тільки і вціліла на інструменті. … Німий тим часом запалив декілька свічок.