Результати пошуку слова: Де-не-де
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
Де вже не владен лях ані Аллах. … А де ж мої Немиринці і Гнівань, Велике Дрюкове, Драчі, Шабельники?! … І ЩО НЕ ДЕНЬ – НЕ ВІСТІ, А ТРУТИЗНА. … Десь має ж бути в світі пристановище, де в серце жодне стерво не вджиґне! … І це ж роками, не день, не тиждень, я все в поході, все наодлуці. … Мій джура спить, і десь немає відьми.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
Дуже я рад, Що де не гляну я, – … Із спальні вийшов батько, повітав Сердечне і поцілував його; Та не почув Валентій вже тепла В повітанні і поцілуї тім, Не радувавсь душею, не спитав Вітця, як спалося йому, що снилось, Не побажав щасливо день пробути. … А він стояв немов закаменілий; В душі його, де так недавно ще Любов царила, –
БАХ Річард – Ілюзії
сказав вiн з усмiшкою, що тривала не бiльш як десяту частку секунди. … Полум’я вихоплювало з неї лише окремi деталi лiтакiв та освiтлювало золотавi клаптi покосу. … Не те, щоб усi вони порозкручувались, але декотрi з них зовсiм не вадило пiдтягти. … Красно дякую, але я цитую правду, де б її не здибав.
ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor
Першi волiли не раз переспати де-будь в шинку на лавцi, в корчах пiд голим небом, на холодi, щоби не дихати густим, нездоровим сопухом та не слухати крику, сварки i оглушуючого гамору баб та бахурiв. … Вiн знав добре, що завтрашнiй день застане його вже зовсiм не тим чоловiком, яким застав його вчора.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов
А невістки-молодиці, де то вже він їх підібрав! … Гончарівські парубки, бачачи раз і десять разів, що не теє, перестали і думати об Галочці. … Через увесь тиждень, по будням, ніхто її не побачить нігде і ні з ким, хоч з дівчатами чи з молодицями: усе за роботою та по господарству, цілий день рук не поклада.
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.
тут десь неподалеку є село С[окиринці], що теж належить нащадкові славного полковника. … Але ви, неситі пожерачки бідних сердець наших, в своєму тріюмфі й не помічаєте, як наближається день, і сила ваша щезає, немов прозорий туман, що розстелився над болотом. … А Антін Карлович просто не знає, де й посадовити свою Натусю.