ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Бо треба знати, що в першiй добi розвитку бориславських промислiв було якраз навiдворiть: нафта становила головне джерело доходiв, а вiск, коли де здибались у перших неглибоких ямах його поклади, або зовсiм обминався, лишався в землi, або хоть i вибирався, але мало.
Педіатрична хірургія. Вибрані лекції. Навчальний посібник Posted on by / 0 Comment Використовують кіркові алотрансплантати, що виконують роль арматури, при необхідності — фіксаторів, у поєднанні з фотомодифікованим аутологічним кістковим мозком (здійснюється ультрафіолетове опромінення кісткового мозку, клітини якого є безпосереднім джерелом локального репаративного остеогенезу).
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment назавжди запам’ятали недовгі, але прекрасні хвилини, коли вони справді були людьми, коли відчували спільну силу, джерелом якої була їхня власна воля й віра в здійснення мрій.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment Я хотіла пити й нахилилася над джерелом, побачила на його дні ціле підводне містечко – яйця, що повідкладали бабки, п'явок, слимаків… Потім нагребла на себе листя й проспала до наступного ранку.
Уорен Мерфі, Ричард Сепір – Народження Дестроєра Posted on by / 0 Comment Єдиним джерелом світла була самотня лампочка під стелею, яка освітлювала тьмяним сірим світлом перламутровий «роллс-ройс» і чорний «кадилак» ,які стоять у гаражі.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Звичайно, існувало ще таке джерело, як західні радіоголоси, але хто б їх слухав?
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment До того ж тут була вода: у розлогій, порослій травою балці нуртувало чимале джерело.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment В цьому аргументі 9-му сказано, що Сонце — потужне джерело Пропорційної Атомної Радіації, і якщо на нього подивитися крізь призму інфрачервоних променів, то наша Земля схожа на апельсин.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment й став як пень перед джерелом-копанкою, де якось так чудно вмивалася Анна: вона різко нахилялася, раз-по-раз відкидаючи чорні коси за плечі, довго дивилася в несколочену воду, як у дзеркало, а потім, фиркаючи й сміючись, лила й лила на себе живе срібло.
