БІЛИК Іван – Золотий Ра
Я теж мовчки клацав на машинці або писав від руки, намагаючись не дивитися на гостя. … А дивитися на мене ніхто спокійно не міг. … – Погано, що ми маємо право дивитися на рабинь та родичок, а не дозволено нам бачити чужих жінок і дівчат. … Еобаз дрібно закивав, бо далі вже не мав сили дивитися на голодну тваринку.