Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
Вони розповіли, ведучи товариша комісара до Шведа, що наступ був, як під Варшавою, ішли пісками й степом, ішли цепом, і ніколи було під ноги дивитися, а до того й темно, і це не секрет, що натомилися і ноги покололи. … Чубенко сів на коня, передав наказ — усім зупинитися, від’їхав геть і став дивитися в бінокль.