НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
Серед кабінету стояв довгий писальний стіл з неполірованої дубини, чудово поцяцькований вперемішку горіховим та червоним деревом. … «Що це за диво? … Це диво та й годі! … – Диво та й годі! … – Що це за диво! … Горнична й прачка покидали й залізка і вибігли дивиться на те диво, нечуване й небачене на селі.