Результати пошуку слова: Диво

дивови́жно – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Через увесь Київ за десять хвилин на Мануїльського домчав, бо — диво!  … — Диво ти моє неймовірне, — … Коли я побачив це диво, то зрозумів — це ти! … Ліда підхопила пухнасте диво, обійняла. … Що за диво? … — Ти диво, Стасе! … — Шкірні покриви на диво чисті. … Оце диво! … І буде диво! … — Кохання — диво.

дивогля́дно – прислiвник незмінювана словникова одиниця

– раптом озвалося це диво в рожевих фільдеперсах.  … А поміж сестержалібниць, котрі доглядали за ними, якимось дивом опинилася Тіна. … Не дивом – сама напросилася, коли почула, що хворим бракує догляду, адже мало хто мав охоту ходити біля тифозних. … Диво було тільки в тому, що тут вона побачила знайомого штабскапітана.

Де ж те диво, що серед ночі люльку й кашкета вкрало? … А той стовп, диво дивнеє,- рухається! … І, на диво, вередун одразу послухався. … Всі громадяни любили читати і щодня купували собі нові книжки – і чарівні казки, й пісеньки, і про дивовижні пригоди. … Ніхто навіть чарівних казок і дивовижних пригод не читав.

– запитав лейтенант, з подивом розглядаючи дивовижну знахідку. … Незважаючи на шістдесятиметрову глибину, Павлик чудово бачив, що робиться на дні і що робить цей дивовижний рак. … Адже я не знаходжу тут більше жодного екземпляра цього дивовижного молюска! … Розміром він був справді дивовижний.

А коли скінчиться дивовижна повість, то малі й старі, зітхаючи, шепчуть: «Ах, яка ж то красна байка!» – … Не диво, отже, що Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани.

А те, що відбувається – дивовижний, унікальний випадок, пригода вищого класу. … Отже, після не вартого згадки переходу, Кармоді побачив навкруг себе широкі площі та дивовижні будівлі Галактичного Центру. … Якимось дивом Кармоді зберіг самовладання. … Кармоді відчув себе на диво спокійним.

ПРО ЗІЛЛЯ ДЛЯ ЛЮЛЬОК Давним-давно мали гобіти ще одну дивовижну звичку: вони полюбляли вдихати дим від покладеного у люльку сушеного листя якоїсь трави, що звалася «люльковим зіллям», очевидно, різновиду «Nicotiana». … – Гобіти й справді дивовижні істоти! …  Оце так диво!  … –  Отже, весь цей дивовижний край належить йому?

Над ним здіймалось дивовижне склепіння, яке утворили химерні нарости вапняку та кварцу. … Інформатор мав вигляд жебрака, а проте виявився на диво зажерливим. … Манфес нахмурився, кінчиками пальців потер скроні і вже хотів відповісти, але сталося диво. … Окрім уламків літака, нічого знайти не вдалося, не кажучи вже про дивовижну плиту.