Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Ще один б’є під стріху, витребушує хмару солом’яної куряви, і весь дах розвалюється, осідає, охоплений вировищем диму, полум’ям, і вже не видно ні підстрижених китиць по вуглах, ні лелечиного гнізда з лелечатами біля димаря, сама тільки лелека кружляє в повітрі. … Димарі заводів — донецький суворий, досі не бачений Степурою край.