Димити Posted on by / 0 Comment …тимете 3 особа дими́тиме дими́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа димлю́ димимо́, дими́м 2 особа дими́ш димите́ 3 особа дими́ть димля́ть Активний дієприкметник Дієприслівник димлячи́ МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Диміти Posted on by / 0 Comment …тимете 3 особа димі́тиме димі́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа димлю́ димимо́, дими́м 2 особа дими́ш димите́ 3 особа дими́ть димля́ть Активний дієприкметник Дієприслівник димлячи́* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Димитися Posted on by / 0 Comment дими́тися – дієслово недоконаного виду Інфінітив дими́тися, дими́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа дими́тиметься дими́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа дими́ться димля́ться Активний дієприкметник Дієприслівник димлячи́сь МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Димітися Posted on by / 0 Comment димі́тися – дієслово недоконаного виду Інфінітив димі́тися, димі́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа димі́тиметься димі́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа дими́ться димля́ться Активний дієприкметник Дієприслівник димлячи́сь* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Земля навколо них вивернута наверх золотого жита, поховала під чорним шаром столочене гураганом золоте колосся, взялася велетенськими кротовими на-гребками, вкрилася димлячими кратерами й їдучим смородом тротилу. … Сам-один!» Побіг помежи димлячими вирвами.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Довелося викликати пожежну охорону, бо вони вискакували з камери, аж димлячи від почуттів. … Між димлячими «фіатами» й «мерседесом» я увімкнув приймач.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри Posted on by / 0 Comment Зводини З ранку до полудня, коли почали сходитися запрошені, Пліній і дон Лотаріо сиділи у вітальні, переглядаючи газети, димлячи цигарками й перечитуючи листа філософа Брауліо, що надійшов сьогодні до готелю.
Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment Але за мить він уже вискочив назад, димлячи, тліючи одежею, волоссям.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Однак замість кільця переможно зашкірених печено-яблучних фізій, що мали б тієї ж миті виникнути над ним, загрозливо нахиляючись, димлячи люльками і радісно прицмокуючи синіми губами, побачив, як розступилася брезентова стеля і розкрилося вгорі небо, а головне – побачив, що лежить під деревом і, навіть…
