Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment І там, де падають з калини димчасто-рожеві краплини, густіше кущується і підводиться трава. … Навіть вирубані роки на сволоку давно сточив ненаситний шашель, а поріг в темноті, коли його забуде змастити глиною баба Орина, починає світитися димчасто-золотою трухлявиною.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment А крiм того, я можу так яскраво уявити собi решту цього барвистого класу навколо моєї димчасто-рожевої, долоружової голубки. … Ми продовжили нашу путь до Нью-Йорка, й там вона знов зажила в мiру щасливо, пiд тiнню димчастої синяви посеред нашої маленької тераси на тридцятому поверсi.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment Відкрилася легка прозора панорама озера: голубуватий ліс над масами димчасто-сріблястої води до самого обрію.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment а от – щось невловно змiнилося в цiлiй постатi, в рухах, в ходi: щезла та неповстримна розгонистiсть лiтака перед злетом, що завжди в нiй була, i – знявши димчасто напиленi окуляри, придивлялася: атож, погас зiр – не вдаряли бiльше очi з обличчя прожекторами, а ховались у нього з такою заплаканою мукою, що самiй хочеться…
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment За нею виникла друга, третя… Якісь звірі, димчасто-сірі, безформні, еластично підстрибуючи, сунули на неї.
